Отець Георгій Коваленко: “Церква не боїться віртуальної реальності”

Г. Коваленко26 вересня 2013 р., в рамках співпраці “Центру дослідження духовної культури Тернопільщини”, очолюваного доктором історичних наук, професором Бистрицькою Е.В. Та відділенням релігієзнавства Інституту філософії імені Г.Скоровороди НАН УКраїни (керівник – доктор філософських наук, професор Колодний А.М.), була проведена зустріч студентів та науковців з головою синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП) о.

Релігія та національна ідентичність: пошуки українського виміру

«Хто знає одну релігію, той не знає жодної» – такою думкою окреслив свою діяльність відомий німецький філософ ХІХ ст. Макс Мюллер.

1025-ліття хрещення Київської Русі: соціокультурний вимір

Учасники конференції16 жовтня 2013 р. в рамках спільного наукового проекту Центру дослідження духовної культури, релігієзнавчого клубу молодих науковців «Діалоги» та кафедри соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету відбулася міжвузівська науково-практична конференція «1025-ліття хрещення Київської Русі: соціокультурний вимір».

Протестантизм в Україні: історія та сучасність (студентська науково-практична конференція)

КонференціяДуховне життя України невід’ємне від його релігійних традицій, що, як правило, асоціюються з православ’ям, католицизмом, греко-католицизмом. Однак, повне бачення самобутності нашого краю неможливо без знання минулого і сучасного протестантизму.

Доброта, ім’я тобі – Людина.

Ярмарка«Що є добро?» – питання, яке хвилює крізь гомін віків не одне покоління людей. І  ярмарка 2кожне століття привносило нові цінності та ідеали в розуміння добра.

Добро не є обов’язок,  високоморальна сутність його лежить в кожному із нас з перших днів нашого буття крізь буденність цього світу. Вивільнення добра  – є шляхом до істинного розуміння сенсу життя.

Роль релігії в консолідації нації

Релігія і нація – суспільні феномени, що перебувають у надто складному співвідношенні. Не відіграючи визначальної ролі у процесі розвитку етнічних спільнот, національної самосвідомості, не будучи їх детермінантою, неодмінною складовою, релігія, залежно від конкретно-історичних умов свого функціонування в суспільному організмі, може виступати в ролі важливого, а часом і вирішального модусу етноутворення, етноінтеграції, а то й етнодезінтеграції.

Концепція «Руський мір»: історичні витоки та сучасність

Світ ХХІ століття – період швидкого глобалізаційного розвитку,в умовах якого змінюються не тільки роль і функції окремих держав, а й доволі істотно збільшується значення наддержавних чи наднаціональних утворень, які існують над адміністративними чи державними кордонами. Особлива роль у цьому процесі належить соціокультурним наднаціональним утворенням. Одним із центрів об’єднання в єдине наднаціональне та наддержавне суспільство у Східній Європі на сучасному етапі активно починає виступати Російська Федерація.

Поширення християнства серед племен, які населяли територію України, у IV – VIII ст.

Процес християнізації Русі (України) був складним і тривалим. Далеко не одразу нова релігія була сприйнята народом і подолала вплив давніх дохристиянських традицій політеїзму. Християнство проникало на територію нашої країни через Боспор і Херсонес. Внаслідок активних діалогів ( через торгівлю) із племенами, які населяли територію України, християнство почало поширюватись і тут.

Боспорське царство і Херсонес як джерела поширення християнства

На землях сучасної України найбільш давні сліди християнства можна побачити на території нашого півдня, де збереглись і донині залишки великої античної греко-римської цивілізації. Грецькі міста-колонії Криму з’являються на північному Причорномор’ї в 4 ст. до н. е. Грецький поліс західного Криму – Херсонес та міста-колонії східного Криму, які складали Боспорське царство, прийшли до осягнення християнської істини двома різними шляхами.

Сторінки