Тарас Шевченко у творчості Ярослава Омеляна

Я. ОмелянЦьогоріч виповнюється 85 років з дня народження видатного українського художника-графіка Ярослава Омеляна, котрий мешкає і творить в Тернополі. Вочевидь, Центр досліджень духовної культури не міг оминути своєю увагою цю значиму дату і завітав у гості до пана Ярослава, записавши цікаве й пізнавальне інтерв’ю з цією непересічною постаттю. Окрім того, нашу увагу привернули деякі особливі аспекти творчості митця, з одним із котрих ми хочемо ознайомити наших читачів.

Ще зовсім недавно виходив він серед ночі надвір, дивився на місяць, лічив зорі на небі. Зустрічав схід сонця, зачаровано спостерігаючи зміни, що передували появі небесного світила, поринав із головою у дивовижний світ природи.  Його, Ярослава, вабило і вражало багатство форм, кольорів у ньому, й він уважно придивлявся до кожної квіточки, травинки, до кожних метелика чи мурашки. Хлопця завжди захоплювало небо, чудернацькі хмарки, в яких він бачив баских, довгогривих коней, на яких мчать фантастичні вершники. Творча уява, наснажена красою рідного краю стала Ярославу музою на все життя.

Кожен, хто знає цього майстра говорить: «Художників є багато, художників від Бога – одиниці». І це не дивно, адже на долю цієї людини випало чимало випробувань. Проте,  пройшовши не легке життя у концтаборах та на важких роботах, все ж потяг до улюбленої справи не пропав.

У біографії художника Я. Омеляна немало хвилюючих сторінок, пов’язаних із труднощами його родини в роки воєнних лихоліть, переслідуваннями енкаведистів, слугів радянської системи, за щиру любов до України. У 1949 році арештували батька Ярослава, а через рік, у 1950 р., коли хлопець закінчував другий курс Львівського інституту прикладного мистецтва, під час облави у с. Мшана енкаведисти схопили його матір та самого Ярослава як «ворогів Радянського Союзу». У Львівській тюрмі хлопець робив замальовки в’язнів, та нелюди-конвоїри їх відібрали, вдаривши юнака по обличчю. Тоді у його зраненій душі надовго засіла злість до цинічних «псів комуністичної системи». Ніколи не зітруться з пам’яті митця «телячі» вагони, табір в Усольє Сибірскоє, карцер, тюрми-баржі по сибірських ріках, спецпоселення в Іркутській області Росії. Тут було не до художньої творчості – Ярослав виконував виснажливі роботи вантажника, столяра, заправника, землекопа, водія, водовоза… Радянській системі потрібна була лиш рабська фізична сила.Ескіз Т. Шевченка

У 1959 р. сім’ю Я. Омеляна реабілітували, однак заборонили повертатися у рідну область. Опинились у Тернополі. Прислужники «побудови комунізму» зустрічали таких із презирством, неможливо було влаштуватися на роботу, тож малярством Ярослав займався хіба що для себе. Вищу освіту вдалося йому здобути аж у роки хрущовської відлиги. Даний Богом талант митця зміг реалізувати лише значно пізніше, а набрав він сили після проголошення Незалежності України.  Для Ярослава Омеляна Тарас Шевченко є символом боротьби проти поневолення, та людиною, яка прожила схожу долю. «Шевченко – це єдиний борець, який з тим боровся все своє життя і страждав, і із-за того страждав і був засланий. І я такий самий майже, був засланий майже на 10 років і я теж відбув Сибір» – говорить пан Ярослав.

Любов до творчості Т. Шевченка ще з раннього дитинства художнику прищепив рідний батько, начитуючи ще тоді малому хлопцеві твори великого Кобзаря. А сьогодні Ярослав Омелян відомий як учасник 7 міжнародних виставок, що проходили в Болгарії, Росії, Італії, Польщі, Україні, до 20 всеукраїнських (Київ, Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль), загальних (Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль) десяток персональних (Тернопіль, Львів, Бережани, Збараж, Кременець).

Портрет ШевченкаЯк і Великий Кобзар, Ярослав Омелян з юних літ тримає у руках олівець та пензель, окрім цього багато його робіт пов’язано з тематикою Шевченківських творів. Талановитий фахівець пензля Ярослав Омелян чудово творить у станковій і книжковій графіці, звертається до портрета, пейзажу і натюрморту, використовуючи різні техніки та матеріали. Проте чи не найпродуктивніше мистецький хист Я. Омеляна виявився у рідкісному на сьогодні виді графіки – екслібрисі, яких у пана Ярослава понад 400. Листок екслібриса невеликий, але світ, вміщений в ньому – величезний!» –говорить автор.

Ескізи Т. Шевченка

В основі його екслібрисів закладені концепція вічності та високий патріотизм, тепло почуттів. Художник завжди вимогливий, у кожному його екслібрисі є завершений художній образ. Прикметною рисою усіх творів Я. Омеляна є ювелірність штриха, лінії, тяжіння до композиційних елементів, що підкреслюють ліричність людини.

Наснажений творчістю Великого Кобзаря, захоплений його надзвичайним талантом, почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка (1999 р.), графік за покликанням поповнив  зали архівів серіями графічних картин власного авторства – колекція «Шевченкіада». Кожна його робота не схожа на попередню. Це не просто гра чорного і білого – це історія, характер, настрій, тінь у якій заховано щось більше ніж штрих олівця. «Мало хто вміє оспівувати акварель у екслібрисах, а власний стиль удосконалений роками тепер взагалі рідкість серед художників» – зазначають колеги Я. Омеляна на різноманітних виставках художника.Т. Шевченко

«Тарас Шевченко для українського народу не лише геніальний поет. Він – його сумління, совість, бунтівний розум, його ніжне щире серце, сповнене великою любов’ю і безмежним стражданням. Ось чому його люблять і шанують усі – незалежно від віку, естетичних уподобань, ідейних позицій.»   – переконаний Я. Омелян.

Творчість Т. Шевченка зробила не просто значний внесок у розвиток українського літературознавства, вона ж безпосередньо вплинула на зародження власної думки. Саме Шевченко вперше в історії порушив тисячолітню німоту соціальних низів, саме тоді українським словом вперше заговорили невідомі досі для елітарної культури світи, речником яких став українець, він своєю творчістю демократизував європейську та світову літературу.

На численних виставках Я. Омелян презентує свої унікальні видання, у яких містяться початкові ескізи художніх робіт Т. Шевченка. Як згадує художник що саме їх він врятував від знищення і придбав за 50 карбованців.Графіка Я. Омеляна

Витоки могутнього таланту Кобзаря звичайно, слід шукати в духовному житті українського народу –  в його етносі, думах, героїчних і ліричних піснях, навіть оригінальна форма шевченківського вірша, так званий «коломийковий», а також «колядковий» вірші, запозичені ним з народної поезії. Але Шевченко не є таким собі канонізованим, спрощеним поетом з народу, простаком-селянином. Навряд чи він піднявся б до рівня найосвіченіших людей свого часу, у товариство яких увійшов з часом, якби не отримав належної освіти, не став справді інтелігентною людиною. Т. Шевченко став не просто символом народного поета, але й символом сили потягу простої української людини до навчання, до опанування мистецтвом, світовою літературою.

Шевченко в ТернополіШевченко є для нас образом людини-правдошукача, людини творчої, непересічної у своєму поетичному й малярському таланті, людини настійливої в досягненні своєї мети, справжнього патріота, поета, який кожен свій поетичний рядок-думу спрямовував до рідної землі, рідного українського читача.

Це справжній приклад для прийдешніх поколінь, приклад вірного служіння своїй Батьківщині.

«От вже святкуємо 200-річну дату із дня народження Т. Шевченка – Великого Прометея українського народу, а читаючи рядки його поем, здається немов вчора написані. Дуже прикро мені, що зустрічаю молодь, яка так мало знайома із його творчістю.  Проте сподіваюся, що наша Батьківщина завжди із повагою вшановуватиме митця незалежно від окремо визначених років!»

Марія Подзвінна, Оксана Слободян

Додати новий коментар