Сакральні пам’ятки міста Зборова

Церква Преображення Господнього Ісуса Хреста

Місто Зборів, своїм славним ім’ям нагадує нам про одну з найславніших європейських битв і асоціюється з відомим договором Богдана Хмельницького з королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром. Та сьогодні, місто вже творить новітню історію й надалі продовжує розвиватись та дивувати своєю оригінальністю. На сьогодні в місті є дві греко-католицькі святині, будується ще одна. Храм Преображення Господнього збудований на місці однієї з тих старовинних церков.

Відповідно до запису у церковному архіві, збудував святиню 1794 року отець Степан Зарудський, зборівський парох. Йому вдалося зробити це частково за власні кошти та завдяки допомозі парафіян і мешканців навколишніх поселень. Зборівський храм був відомим далеко за межами міста через те, що у ньому знаходилась чудотворна ікона розп’ятого Ісуса Христа. Розп’ятий Спаситель на іконі був оздоблений золотом, а на Його ранах виступала кров. Церковні записи свідчать, що ця ікона перебувала у домі отця Олексія Липинського, пароха при Храмі Преображення Ісуса Христа і 1755 року, у день Архистратига Михаїла на іконі з’явились краплі крові.

Після довгих перевірок церковна і світська комісії під проводом львівського єпископа Лева Шептицького 1757 року оголосила її чудотворною. У 1905 році відбулася коронація чудотворної ікони Спасителя з нагоди 150-ліття її появи. Здійснив церемонію Митрополит Андрей Шептицький у присутності єпископів та іншого духовенства.

Під час Першої світової війни московські священнослужителі завдяки допомозі місцевих москвофілів забрали ікону та дзвони до Росії. Де знаходиться чудотворна ікона, парафіяни не знають й досі, а у храмі знаходиться лише репродукція чудотворної ікони розп’ятого Спасителя.

Другий храм міста був храмом латинського обряду. Є різні версії щодо дати побудови святині: одні стверджують, що це був 1750 рік, а інші – 1730 рік.

Храм був побудований у стилі бароко. Під час Другої світової війни його знищили. Так як місце, на якому збудована святиня, є ще й найвищою точкою місцевості, то храм потрапив під обстріл нацистів. З приходом радянської влади храм вже ніхто не відбудовував, лише відновили дах і перетворили святиню на двоповерховий склад. Дзвіницю зруйновано у 1944 р.

До храмової будівлі належало ще одне приміщення, в якому під час війни німецькі солдати зробили військовий шпиталь і біля нього хоронили воїнів, що загинули у боях.

У 2006 році під час ексгумації тіл похованих біля храму знайшли два дзвони, що були заховані від німецького уряду. Як згодом виявилось, дзвони датовані 1928 роком і добре збереглись. Уже рік ці дзвони в новозбудованій дзвіниці скликають мешканців Зборова до храму. І це лише перший аргумент для того, аби вважати цей храм унікальним.

Після проголошення незалежності України храм почали відновлювати. Єпископ Михаїл (Колтун) — тоді ще Зборівсько-Бродівської єпархії УГКЦ — розпочав відновлення цієї святині. У 1999 році о. Євген розпочав відбудову храму. Було зроблено реконструкцію куполу, розпочались внутрішні ремонтні роботи. Але фінансові труднощі в країні змусили призупинити відновлювальні роботи.

Будівництво зупинилося, і Зборів відійшов під керівництво Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ. Уже від 2002 року почалося активне життя святині.

Тернопільсько-Зборівський владика Михаїл (Саприга) 2002 року освятив храм. З того часу храм Новомучеників українського народу став діючим, а також продовжилось відновлення, оздоблення і реставрація святині.

Храм присвячений блаженним новомученикам українського народу, які були проголошені Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ під час візиту в Україну. Це один з унікальних храмів, адже ще не так багато храмів є на українській землі патронами, покровителями яких були б новітні святі, які жили на нашій землі, трудилися на славу Божу для користі й добра людей, для майбутніх поколінь і власне життя віддали за віру в Христа. Храм несе у собі багато символіки, як і його відродження, віднайдення дзвонів, відбудова дзвіниці.

Церква Новомучеників українського народу. Літо 2010 р. (храм освітлений вночі)Сьогодні храм зачаровує своєю красою: потопає у зелені, квітах, вночі яскраво освітлюється.

Особливістю храму є те, що в основі його інтер’єру — камінь та залізо. «Оте залізо було інструментом вбивства, несло смерть, тортури для людей. Покровителі церкви, мученики, які розміщені на її стінах, терпіли муки, їх катували. У Старому Завіті є слова «Перекуємо мечі на орала». Власне це залізо перетворюється в те благородне, що несе славу Богові, користь і радість людям»(о.Тадей).

Престіл, тетрапод, прискумедійник, царські ворота, світильник, лави, підсвічники – все це виготовлено з металу. Семисвічник і престіл нагадують всесвітньо відому ікону Рубльова «Пресвята Трійця» та розповідають історію Авраама, про те, як він приймав Пресвяту Трійцю під дубом Мамвре. Тому семисвічник у храмі – це викуваний триметровий дуб з сімома лампами. Святиню розписано у візантійському стилі згідно з канонами Церкви. Автором цих розписів є член Спілки художників України Володимир Купецький з Тернополя.

Місце на Білому березі, на якому з 1999 р. почали зводити церкву.

Місце на Білому березі, на якому з 1999 р. почали зводити церквуТакож один із київських музеїв подарував храму цілувальний хрест з того ж століття, що й сама будівля храму.

На історичному Білому березі сьогодні будується ще один храм. Ініціатором будівництва церкви став отець Степан, який будує у своєму житті вже третю церкву.

Будівництво проводиться з 1999 року силами громади міста Зборова, району, області та благодійників.

Дерев’яна капличка на Білому березіСьогодні при духовних храмах діють Марійські Дружини, Товариство Українська Молодь Христові, Матері в молитві. Щорічно в церквах відбуваються святі місії та реколекційні науки. Перед різними урочистостями, національними святами та ювілеями завжди відправляються Богослужіння.

Отож, якщо бракує віри у відродження єдності людини з Богом, якщо манить до пізнання минулого, яке постає у новітньому часі оновленим і збагаченим, варто пізнавати сакральну спадщину, зокрема і міста козацької слави — Зборова.

Скиба Михайло

Регіон: 

Додати новий коментар