Релігія та національна ідентичність: пошуки українського виміру

«Хто знає одну релігію, той не знає жодної» – такою думкою окреслив свою діяльність відомий німецький філософ ХІХ ст. Макс Мюллер.
Вислів, який понад півтора століття залишається актуальним до сьогодення, і став ключовою темою, яка об’єднала нас, студентів історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка під керівництвом доктора історичних наук Елли Володимирівни Бистрицької з співробітниками відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України. Наукова лекція завідувача відділення релігієзнавства, доктора філософських наук, професора Анатолія Миколайовича Колодного охопила широкий спектр як суспільних проблем взагалі, так і міжконфесійних зокрема. Так в умовах глобалізаційних процесів сучасне суспільство не лише не вирішує, а навіть і породжує конфлікти в релігійній сфері. Тому діяльність, перш за все систематична та послідовна, вченого-релігієзнавця повинна забезпечити вирішення конфронтації в духовному вимірі мирян. Ось чому нам було важливо почути таке глибоке бачення проф. А. Колодного стосовно шляхів розв’язання міжконфесійних проблем, яке базується на засадах толерантоності та гуманності, на засадах, які формуються під час спільних конференцій. В тому, слід вважати, і полягає основне призначення релігієзнаця як організатора і посередника міжконфесійного діалогу.

Крім того, відбулось обговорення ролі релігії як одного із ключових чинників державного будівництва та консолідації нації. Зокрема проблема екуменізму в Українській державі. Було проаналізовано ідею «Русского мира» як одного із дестабілізуючих факторів духовного життя українського населення. В ході круглого столу ми дійшли висновку, що навіть в середині РПЦ немає єдиного бачення стосовно концепції «Русского мира», адже останній є більш явищем політичним, ніж духовним. Тому наша зустріч була підсумована ідеєю творення нового духовного виміру – «Нашого українського світу».

Степан Прийдун, Іван Штогрин

Додати новий коментар